Огляд ринку

МІСЬКИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ В УКРАЇНІ 2019

За даними Міністерства інфраструктури України, за останній звітний рік у міському сполученні перевезено 5407 млн. пасажирів, з них: автобусами 2575 млн.; тролейбусами 1300 млн.; трамваями 757 млн.; метрополітеном 775 млн. Щорічно послугами міського електротранспорту (трамвай, тролейбус) користується понад 2 млрд. пасажирів (з них 67% - громадяни пільгових категорій).

На сьогоднішній день 95% трамвайних вагонів і 67% тролейбусів вичерпали нормативний термін експлуатації і потребують заміни. Також  потребують невідкладного капітального ремонту або реконструкції значна кількість трамвайних колій та об’єктів енергопостачання. Старіння міського електротранспорту та недостатні темпи його оновлення призводять до скорочення кількості парку трамвайних вагонів та тролейбусів (близько 200 од. щорічно), невідповідності технічному рівню сучасних вимог, суттєво збільшує (близько 25%) енергозатрати та витрати на їх утримання, не забезпечує достатній рівень комфортності, якості та безпеки наданих послуг.

Закупівлі рухомого складу

Здебільше міста можуть поповнювати власні автопарки тільки за рахунок кредитів або договорів лізінгу від міжнародних фінансових установ. Полтава очікує на кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у розмірі 10 млн євро на придбання 40 тролейбусів та на модернізацію трьох підстанцій. Полтавська міськрада має намір підписати договір фінансового лізінгу з КБ «Приватбанк» на закупівлю 12 автобусів.

Міжнародна фінансова корпорація (IFC) планує виділити Львову 50 млн евро на оновлення транспортної інфраструктури міста, включно з закупкою 100 нових тролейбусів з автономним рухом та ремонтом електромережі. В рамках проекту «Міський громадський транспорт України» влада Львова хоче взяти кредит у ЄБРР на суму 24 млн. євро для купівлі 10 нових трамваїв та 100 нових автобусів.

ЄБРР надасть кредит Маріуполю у розмірі 18 млн євро на закупівлю 72 тролейбусів з низкою підлогою, а також на реконструкцію депо та контактної мережі. Херсон подав заявку на отримання кредиту у 12,5 млн євро від ЄБРР для фінансування оновлення тролейбусного парку та модернізацію інфраструктури. Кошти передбачається направити на закупівлю 12-метрових тролейбусів з низькою підлогою, модернізацію контактної мережі та тягових підстанцій.

Дніпро ратифікував договір лізінгу на 13 млн євро з ЄБРР на придбання 44 нових тролейбусів. Миколаїв має плани закупівлі 60 нових тролейбусів за кошти кредиту ЄБРР.

При цьому попитом користується не тільки новий рухомий склад, міста активно закупають вживаний. Дніпро придбав у Німеччині 20 модернізованих трамвайних вагонів Tatra T4D. У 2020-2021 з Німеччини збираються привезти ще близько 80 трамваїв. Один з головних приватних перевізників Одеси закуповує в Австрії старі автобуси великого класу, що працюють на зрідженому газі. З серпня 2019 у Запоріжжі почнуть з'являтися 9 вживаних зчленованих тролейбусів з Нідерландів.

Електробуси в Україні

У містах України використання електробусів носить одиничний характер. У Львові з перемінним успіхом працює єдиний електробус "Електрон" місцевого виробника, виготовлений за технологією нічної зарядки. В Одесі створено перший тролейбус зі збільшеним автономним ходом - як модернізація тролейбуса "Шкода" з низькою підлогою, зараз він проходить процедуру сертифікації. У кількох містах України їздить в режимі випробувань китайський електробус "Skywell".

У 2018 року муніципальні перевізники в Україні уклали договори на поставку 238 міських автобусів великої місткості. При цьому не було закуплено жодного електробуса. Наразі тільки Запоріжжя планує укласти угоду на закупівлю електробусів за програмою реалізації проектів зелених інвестицій (за т.зв. Кіотським протоколом). Електробуси мають замінити застарілі дизельні автобуси міста.

Головними проблемами при експлуатації електробусів в Україні залишаються висока ціна рухомого складу і відсутність зарядної мережі. Європейська практика показує, що при закупівлі 60% вартості електробусів компенсується міськими бюджетами, а не перекладається на плечі операторів міського транспорту. При цьому українські автовиробники готові випускати власні електробуси за умови наявності замовлень і платоспроможності зацікавлених покупців. Питання щодо державних програм підтримки закупівель електробусів залишається відкритим.

Нові технології

Електроні табло та «розумні» зупинки, GPS-навігація для відслідковування руху громадського транспорту, системи планування потоків транспорту та пасажирів – нові технології жваво входять в повсякденне життя міст.

Електронний квиток – це найбільш наявна новація, яку вже оцінили городяни дев’яти українських міст: Біла Церква, Вінниця, Дніпро, Житомир, Київ, Львів, Мукачево, Тернопіль і Харків. Вже до кінця 2019 до них приєднаються мешканці Луцька та Ужгорода.  

Система безготівкової оплати проїзду вже представлена у різноманітті форм: QR-коди, валідатори з опцією сплати будь-якою пластиковою карткою, смс-квитки та blue tooth-квитки.

Міська мобільність

З 1 вересня 2018 року в Україні стали чинними нові державні будівельні норми щодо містобудування “Планування і забудова територій”. Відповідно до них, міста з населенням понад 100 тисяч осіб мають розробляти довгострокову стратегію розвитку транспортної системи — комплексну схему транспорту (КСТ) з перспективою на 30-40 років. КСТ повинна розроблятися місцевою владою як окремий документ на основі затвердженого генерального плану міста.

Сьогодні населені пункти дуже стрімко розвиваються — села і селища перетворюються на міста, а міста, у свою чергу, на мегаполіси. Тому при їх забудові потрібно враховувати пропускну здатність транспорту, необхідну кількість парковок для мешканцців тощо.

До головних проблем, з якими стикаються українські міста, можна віднести: громадський транспорт (нерозвинений, задубльований та непопулярний), відсутність велосипедної інфраструктури, погану пішохідну інфраструктуру, зростання рівня автомобілізації (особливо у Києві).

Тому класичні плани сталої міської мобільності включають: розвиток громадського транспорту, безпеку дорожнього руху, розвиток вело-інфраструктури, популяризацію пересування пішки, зовнішнє сполучення та паркувальний простір.

Для багатьох міст України велику проблему становлять маршрутки, що примудряються забивати найбільші магістралі, заважають руху електротранспорту. Житомир та Миколаїв зробили ставку на перехід взаємодії з перевізниками з моделі оплати за маршрут на модель оплати за транспортну роботу. Наразі впровадження аналогічного переходу активно оцінюють у Києві та Львові.

Жодне місто не зможе повністю обійтися без приватних перевізників, але умови співпраці з ними можна зробити прийнятними. Тому міська влада має використовувати всі можливості для популяризації громадського транспорту та розробки схем оптимізації його маршрутів. Мова йде про скорочення кількості малогабаритного транспорту і збільшення частки більших транспортних засобів. А також про використання єдиного квитка при пересадках на інші маршрути. Інший шлях - створення агломерацій, тобто вихід транспортної моделі за межі міста до найближчих сел та ОТГ.


ПАРКУВАННЯ У МІСТАХ УКРАЇНИ 2019

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються реформування сфери паркування транспортних засобів» набув чинності 27 вересня 2018.

До найбільш проблемних питань з паркуванням у великих та малих містах можна віднести: затори, систематичне безкарне порушення правил зупинки\ стоянки, нерозвинутість паркувальної інфраструктури та відсутність коштів у міст на її відбудову, загромадженість пішохідних доріжок, тротуарів та зелених зон, перешкода роботі громадського транспорту.

Окремі служби інспекторів з паркування вже сформовані та працюють у Києві, Одесі, Дніпрі, Луцьку, Харкові, Львові, Тернополі. Інші муніципалітети активно обговорюють запровадження аналогічних ініціатив. Наразі інспектори можуть:

- виконувати функції щодо притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які порушують ПДР у частині стоянки/зупинки транспортних засоби;

- виписувати штрафи в разі несплати за паркування водієм транспортного засобу;

- здійснювати евакуацію автомобіля, якщо він перешкоджає організації дорожнього руху або знаходиться на місці, призначеному для транспортних засобів осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Для багатьох міст нестача вільного простору під паркування стає реальною перешкодою: особливо це відчувається у містах-мільйонниках та у містах зі щільної забудовою, особливо у центральних частинах. В іноземних мегаполісах проблеми з нестачею землі під паркувальні майданчики вже навчилися вирішувати. Україна має скористатися іноземнім досвідом, саме тому з 1 липня 2019 вступили в дію нові зміни до державних будівельних норм щодо проектування та будівництва автоматизованих паркінгів та паркувальних майданчиків на дахах громадських будівель (торговельні та торговельно-розважальні центри, адміністративні споруди).

Так само з 1 червня 2019 вступили в дію нові ДБН щодо проектування багаторівневих підземних автостоянок в громадських будинках. Прийняті зміни дозволять збільшити кількість паркомісць та заощадити простір на організацію таких парковок.

Інший спосіб розвантажити затори на дорогах та вирішити проблему з нестачею парковок – це облаштування зручних перехоплюючих стоянок на в'їзді до центра великих міст. Нові зміни до ДБН набули чинності також з 1 липня 2019. Одночасно, вказаний вид паркування має допомогти популяризації використання громадського транспорту.

Окрім формування служб паркувальної інспекції на містах, до інших пріоритетів відносяться сплата за паркування та евакуація транспортних засобів. Далеко не всі власники автівок сумлінно паркуються на спеціалізованих майданчиках, ще далеко не всі вміють користуватися паркоматами та електронними додатками, а міська влада скаржиться на відсутність власних евакуаторів у комунальному парку. Цікаво, що навіть при коректній сплаті за паркування, окремі водії не уникають отримання штрафів, тому що система електронних платежів інколи працює недосконало і в ній можуть відбуватися збої.

Однак, навіть за наявністю поки що неналагодженої системи сплати за паркування, перші значні гроші від штрафів вже почали надходити до бюджетів міст. Так у Дніпрі за період березень-липень 2019 міський бюджет отримав 2 250 000 гривень. І це при тому, що штрафи були сплачені у пільговий період 10 днів, тобто водії-порушники отримали знижку у 50%.

Нові технології торкнулися не лише оплати за допомогою смартфому. Нова концепція для України – це система «розумних» парковок, що найближчим часом запрацює у Харкові. За допомогою цієї системи  городяни зможуть отримати інформацію про паркувальну інфраструктуру міста, заощадити час і паливо на пошук місця для паркування, що в результаті допоможе знизити загальну завантаженість доріг.

Вказана система дозволяє обслуговувати парковку в онлайн-режимі: контролювати оплату вартості послуг за паркування з урахуванням різних тарифів, тривалості парковки, часу доби, місця і зони паркування.

Наразі електрокари в Україні продовжують набувати популярності. З 1 січня 2020 має набути чинності закон стосовно заборони паркування для власників паливних та дизельних авто на містах для електрокарів. Законопроектом передбачається, що електрокари будуть позначатись спеціальними номерними знаками із зеленим шрифтом, а паркувальні місця для них обладнають спеціальними дорожніми знаками або розміткою.

Сфера паркувальних послуг в Україні тільки розвивається, але навіть цей початок слугує доказом корінних змін, які дозволять сформувати цивілізований ринок та забезпечити сучасну організацію паркувального простору в наших містах.